Творчість

Ми відсвяткували католицьке Різдво з Джейком. Він запросив нас. Тепер я і Джеред живемо в нашому будинку на березі моря. Коли ми приїхали, тут було порожньо. Тобто – ні снігу, ні морозу. Жодного натяку на зиму. А потім пішов сніг. І все стало білим-білим.

Це ніби ще один медовий місяць. Ми нічого не робимо. Розмовляємо, разом готуємо їжу, граємося із Джедією. Мені здається, що я прожила з Джередом вічність. Це ніби дарований Майстру і Маргариті спокій.

Я знаю, що подарую моїм рідним на Новий рік. І навіть здогадуюсь, що мені подарує Джеред. Подарунок йому від мене – обручка і збірник фраз із пісень та віршів, які найбільше виражають мої почуття до нього. Джейку – щеня лабрадора. Його батьку – золотий наручний годинник. Якби у мене був батько, я б подарувала саме такий подарунок.

Думала про те, як забезпечити Джейкове майбутнє. В нашому королівстві він не зможе заробити грошей. Не зможе допомагати батькові. А просто дати не можу – образиться і не прийме. Треба щось придумати.

Восьмого у Джереда день народження. А Джедії виповниться 7 місяців.