|
В день перед Новим роком ліс був надзвичайно красивий. Дерева, вкриті пухким снігом, святково виблискували. В гущавині зібралися звірі – сім друзів: ведмідь, заєць, білочка, вовк, лисиця, рись і їжак. Вони домовлялись як зустріти Новий рік.
- Спершу потрібно знайти Найкрасивішу ялинку, - сказав ведмедик.
- А потім – хто ким буде, - доповнив зайчик.
- Може, хай це буде сюрпризом, - промовила лисичка.
- Добре, - погодилися всі. – Та зараз ідемо шукати ялинку.
Друзі пішли до того місця, де росло багато ялинок і сосен. Довго вони ходили між ними, але найкрасивішої так і не змогли вибрати. Раптом вовчик помітив у далені ялинку – невисоку, але зелену-зелену. Білими плямами на ній лежав сніг.
- Ось дивіться яка гарна, - вигукнув він.
Звірята підійшли до неї і замилувалися. А потім їжачок сказав:
- Тут і зустрінемося.
Не встигли вони ще розійтися як до ялинки підійшла сім’я сніговиків.
- Доброго дня! – привітався тато-сніговик. – Ви збираєтесь тут зустрічати Новий рік?
- Так. А ви теж це місце обрали?
- Так. То може будемо святкувати разом?
- Ми згодні.
- Тоді давайте зустрінемось тут близько опівночі.
- Гаразд, - відповіли сніговими. – До зустрічі!
- До побачення!
Звірі й сніговики розійшлися по домах. А через деякий час повернулися. Першою до ялинки прийшла білочка. За кілька хвилин поприбігали інші. Тепер їх не можна було впізнати: білочка стала сніжинкою, рись – Бабою Ягою, лисичка – снігуркою. А ще були вовкулака, Кощій Безсмертний, принц і принцеса…
За кілька хвилин до півночі прийшла лань, переодягнена зірочкою.
- З Новим роком! Чи можна мені до вас? – спитала вона.
- Звісно можна! – відказали їй хором.
- Доки ми тут говорили, - промовив сніговик, - вже настав Новий рік.
Раптом стало дуже темно, а потім зійшов місяць і стало світло, як у день. Зорі в небі, здавалося, танцюють. Ялинка ожила і промовила:
- З Новим роком!
Друзі вітали одне одного, згодом стали танцювати.Так вони веселилися всю ніч.
| 
