Головна » Твори » Повісті » Щоденник |
30-ого ми відкрили Лабіринт. Зараз – це ніби музей. Але через рік його будуть використовувати за призначенням – як випробування на здобуття статусу дорослості. В 16 років. В п'ятницю відкрили Вогняне місто. Красиве, особливо вночі. Але мені в ньому чомусь незатишно. До цього я запропонувала Джереду поїхати в гості до Майкла. Джеред не зміг. Чи не захотів. Але був не проти, щоб я поїхала сама. Джеред переживав, що Фреї буде незручне перебувати так далеко. Я відповіла, що вона залишається, а замість неї поїде Джейк. Хай він і не знає, як піклуватися про дітей, але ні за що не допустить, щоб із Джедією щось сталося. Я і Джейк прогулювались парком разом з Джедією. Дерева зовсім інші – стійкі до вогню і жару. Звичайних видів дуже мало. Запропонувала Джейку поїхати до Майкла. Звісно, він погодився. Ми трохи пожартували. Я почала говорити про майбутнє, що йому потрібно закінчити школу і отримати хорошу освіту. Він запротестував – навіщо це йому? Але переконала його, сказавши, що своїй дочці дамо найкращу освіту. І любов любов'ю, але люди мають розуміти одне одного. Мають спілкуватися. Тож і рівень освіченості має бути подібний. Знала, що Джеред бачив нас із вікна. Відчула. Врешті це вилилося в ще одну сцену ревнощів. Ми лежали в ліжку. Я відчула, що Джереда щось непокоїть, і спитала про це. Сказав, що божеволіє, коли бачить, як мене хтось обіймає. Він ревнує навіть до Джейка! Хоче розірвати такі обійми. Боїться мене втратити. Думає, що будь-який чоловік може забрати мене у нього. Що я можу з першого погляду закохатись. Не стала на нього кричати, переконувати, заперечувати. Дала йому виговоритись. Негативні почуття вгамувались, але залишився осад. Порадила Джереду поговорити ще з кимось, хто б поглянув на цю ситуацію збоку. Після цього він сказав, що хоче побути сам і пішов. Я не чула, коли він повернувся. Але вранці прокинулась в його обіймах. Спитала, як він. Відповів, що нормально. Потихеньку переконувала Джереда, що інший мені не потрібен. Ввечері він показував мені клумби з іржавими квітами, що можуть квітнути в снігу при морозі. Це з одного оповідання. Відповіла, що ніхто більше не зробив би для мене такої казки, як він. Ще я йому переказала останні три абзаци «Верес». Здається, в нього на душі стало світліше. Завтра зранку їду до Майкла. | |
Переглядів: 431 | | |
Всього коментарів: 0 | |