Головна » Твори » Повісті » Щоденник |
Хочу поділитися своїми думками і важеннями від New World Lauri Ylonen. Джереду не сподобався. Звісно, - де готика, а де електро. А мені сподобалось. Трохи дивно і незвично. Але ж який голос! А від деяких пісень аж мороз по шкірі. Особливо Heavy i Hello. Вони зробили для тебе клітку з діамантів і золота. Найпрекрасніші місця – тобі,щоб постаріти. Вони принесли тобі місяць і огорнули брехнею. А все, чого ти хотів, - свободи літати. A Becouse Of You! Через тебе в мене є, що втрачати. Мені чомусь здалося, що цей альбом переповнений почуттям самотності. Може, й справді – здалося. А тоді згадала інші його пісні. Стільки пісень і лиш дві основні теми: війна, смерть. І відразу ж виникло питання – чому? Чому він таке пише? Невже він і справді відчуває все те, що пише? В нього стільки метафор для позначення смерті! І слова, які постійно повторюються: брехня, руйнування, кінець, отрута. Що це – власні відчуття? Бо на замовлені пісні не схоже. Може, провести контент-аналіз? Щоб краще зрозуміти його і його пісні. | |
Переглядів: 486 | | |
Всього коментарів: 0 | |