Творчість

От на цьому тижні я справді була зайнята. Але нічого такого не сталось, що варто було б заносити в щоденник. Ми повернулись додому. Я сходила до знахарки. Вона сказала, що народжу через два тижні плюс-мінус пару днів.

У мене таке відчуття, коли пишу, ніби комусь розповідаю свою історію. І виходить, що почала я її із середини і без пояснень. Хоч насправді завела щоденник, щоб через роки прочитати його і згадати, як любила, наскільки щасливою була.

Сьогодні встала пізно, хоч майже з восьмої не спала. Чула, як Джеред вилазить із ліжка – так тихенько, щоб мене не розбудити. А тоді погладив по руці, поцілував у щоку… А, може, цей щоденник прочитає він, коли мене вже не буде. Чи Джедія. Дізнається, що які б думки не лізли мені в голову, я його любила.

Вчора залпом прочитала «1984». Враження є, але вони такі важкі, що важко висловити. І зараз думаю – як добре, що в нас інший світ. І Земля також зовсім не така.