Творчість

Сказала Джереду, що нам потрібен басейн. Щоб Джедія з дитинства уміла плавати. Бо в Місті Гоблінів вода тільки в фонтанах та зрошувальних каналах. Уявляю, як йому обридло перебудовувати замок. Та, гадаю, це востаннє.

Коли ми з ним про це говорили, в голові пролетіла думка: я не зможу ніколи залишити Джереда. Навіть, коли ми розстанемося, не покину дочку. Дзвонитиму, навідуватимусь. Але йому про це не сказала. Навіщо роз'ятрювати яму, яка і так не заживає?

Мої дорогі Джеред і Джедія! Ви колись прочитаєте цей щоденник. Щось зрозумієте, щось викличе незадоволення або питання. Почуття змінюються. Почуття змінюються. І ніхто не вміє так викликати злості і ненависті,як рідні люди. Та в будь-який момент я вас люблю. Будьте щасливі. Постарайтесь бути щасливими.

Я хочу ще тут написати нашу історію. І по троху описуватиму її.

По суті наше знайомство я описала у «Верес». Звісно, Джеред мене не душив і у в'язниці не тримав. І в Місті Гоблінів я була не так довго. Але загалом було щось схоже. А потім ми поїхали в одне місце. Будинок з шикарним садом. Там ми весь час розмовляли. Про життя, про світ.

А ще мені так хотілося з ним потанцювати! І це здійснилось на мій день народження. Я тоді зустрічалася з Майклом. Але майже ввесь вечір протанцювала саме з Джередом. Пішли чутки, що ми зустрічаємось. Наполовину це було правдою. У мене з Майклом були дивні стосунки. Ми то розставались, то сходились (по моїй ініціативі). І, коли ми розставались, я була з Джередом у Місті Гоблінів. Майже завжди. І мені було так спокійно, як ніде більше. І досі так є. З однією поправкою – мені спокійно всюди, де є Джеред.

Вчора згадала, як просила Майкла дочекатись, доки прокинуся, або розбудити мене. В той час я думала, що це через довгий період самотності. А тепер вважаю, що це не зовсім так. Джеред спить менше за мене. І ми рідко прокидаємося разом. Часто (ще й зараз) просинаюсь сама. Мені це не подобалось. Не те, щоб сподобалось зараз. Та я змирилась. І не має тривоги, яка з'являлась, досить було не побачити Майкла поруч. І вчора подумала – ці почуття і бажання залежали від довіри. Я несвідомо не довіряла Майклу. Боялась – піде і не повернеться. Врешті так і сталось. Повернувся все-таки. Ну,я його повернула. Але пробачити не змогла. А з Джередом я впевнена – ні за що мене не покине.