Творчість

Заховалась земля під туманом

Від образ, від людей і вітрів,

Адже все так і сяє туманом

В білім смутку втрачених років.

Чорнобривці прикликали Осінь –

Королеву вічної журби.

Зашуміли вітри стоголосі

У волоссі тихої верби.

І розплакалась Осінь, і сльози

Покотились на землю, униз,

Де біжать метушливі люди

По калюжах розтоптаних мрій.