Головна » Твори » Казки » Короткі казки

Сонце і Вітер

Колись давно в одному селі біля лісу жила дівчина-красуня. Всі хлопці в селі були закохані в неї. А їй хотілося, щоб полюбили не за зовнішність, а за душу. 
Одного весняного погожого ранку Неона (так звали дівчину) пішла в ліс. І в цей час вперше за довгі місяці зими визирнуло Сонце із-за хмар і, побачивши Неону, закохався. Спустився з неба. Неона злякалася незнайомого хлопця, але він був таким сонцесяйним, що страх пройшов. 
- Привіт. Я – Сонце. А як тебе звати, красуне? 
- Неона. 
- Неоно, я прийшов до тебе з неба. Хочу, щоб ти стала моєю дружиною. 
Дівчина такого не чекала. Але, опам’ятавшись, запитала Сонце: 
- Скажи, за що ти мене кохаєш? 
- За красу. 
Неона тільки-но хотіла відповісти Сонцю, коли налетів Вітер. Він також полюбив дівчину. І, щоб не дати їй вийти заміж за Сонце, також став людиною і промовив: 
- Не бійся, дівчино. Я тобі нічого не зроблю. Я – Вітер. Стань моєю дружиною. 
Неона звикла від сільських хлопців чути таке і завжди задавала питання: 
- За що ти мене любиш? 
- За красу, - відповів Вітер. 
Але й зараз вона не змогла відповісти женихам, із-за дерев вийшов хлопець – односельчанин Неони. Він вигукнув: 
- Сонцю, Вітре, послухайте мене, звичайну людину. Волоссям скількох дівчат ви гралися, скількох цілували? Ви закохуєтесь кожну хвилину, але й ваша любов триває лише хвилину. Вона не варта й копійки. Моє кохання до Неони сильніше, ніж ваші любові до сотень дівчат. 
Але Вітер і Сонце не чули його слів – вони вже змагалися за те, з ким залишиться Неона. Вони й досі змагаються. А вона вийшла заміж за того хлопця. І жила з ним довго й щасливо, як не могла б жити із Сонцем або Вітром.  

Категорія: Короткі казки | Додав: Margota (10.04.2016)
Переглядів: 349 | Теги: Сонце, любов, кохання, вітер | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar