Головна » Твори » Статті і роздуми » Пізнаючи Україну. Подорожі

Пізнаючи Україну. Колочава

Колочава – село в Міжгірському районі, приблизно за 30 км від озера Синевир. Як називають його місцеві, - село 10 музеїв або село 20 пам'ятників. Що ж, колочавці дійсно приклали зусиль, щоб сюди почали з’їжджатися туристи.

Всі фотографії можна побачити тут.

Почну з музеїв. Мабуть, найбільший і найвідоміший колочавський музей – Старе село. 2 га землі, на якій розташовані старі дерев'яні хати: вівчаря, селянина, шевця, ткача, лісоруба, школа, корчма та хата єврея, парильня, колиба, кузня, хата столяра, угорська жандармська станція, хата сільського голови… Вхід сюди коштує – 40 грн. Але варто зазначити, що в ці 40 грн входить тільки прохід на територію. В самі хатки можна заходити тільки з екскурсоводом. Тож – або відразу замовляти екскурсію (від 100 грн), або ходити і заглядати у вікна.

На території Старого села розташовані ще два музеї: Колочавська вузькоколійка та Бункер Штаєра. Що в перший, що в другий, без екскурсовода вхід заборонено. Також – навесні тут все заквітчано крокусами. Через це називається територія – Долина крокусів.

На ці три музеї в мене пішло години три. Тож в інші не пішла. Тим паче не хотілося знову потрапити на такі сюрпризи з цінами (коли платиш тільки за вхід і нічого подивитися не можеш). Це дуже неприємно контрастувало з музеями в замках Ужгорода і Мукачева, де за вхідний квиток можна ходити всюди і розглядати все. Так само, як і вхід до національного парку Синевир. Та й ціна в Колочаві – вдвічі дорожча за ціну в області.

Тепер пам'ятники. Далеко не всі вони підписані. Та все ж (ті, які я бачила):

  1. Загиблим у Першій світовій війні. Розташований в центрі села. Навколо нього – лавки.
  2. Микола Шугай. Височіє біля входу до музею Старе село. Місцевий Робін Гуд початку 20 ст.
  3. Примирення. Насправді це – памятник загиблим у Другій світовій війні. Тільки – з обох боків. Адже Колочава кілька разів переходила з рук в руки: від австрійської держави до радянської. Тому – всім загиблим у тій війні.
  4. Вчительці з України. Знаходиться біля музею «Радянська школа». Що тут особливого? Та те, що Україна тут вважалася чужою країною. А радянська влада – загарбниками. В села Закарпаття відправляли вчителів з території СРСР, щоб навчили жити за радянськими правилами. Їм заборонялося виїжджати з цих сел. Коли ж помер Сталін, заборону виїзду скасували. В той момент 235 вчителів подалися додому з Колочави. Лиш 15 залишилося.
  5. Іван Ольбрахт – письменник, який жив в Колочаві в 1931-1936 рр.  Написав тут кілька романів. Один з них «Микола Шугай – розбійник» став фільмом.
  6. Перло Дорогоцінноє. Розміщений пам'ятник на території Старого села, напроти сільської школи. Це пам'ятник робочому місцю колочавського дяка Івана Лугоша, який написав в 1747 р. написав рукопис з однойменною назвою.
  7. Боркотаня або Колочавка. Розташована також в Старому селі. В ідеалі – посеред озерця. Та насправді – просто розташована. Адже озерце давно заросло і висохло.
  8. Ісус Христос – скульптура знаходиться на території греко-католицької церкви.
  9. Шабатні гуси – на території Старого села. Символ євреїв, які раніше тримали величезну кількість гусей.
  10.  Тарас Шевченко. Біля школи. Як же без нього?
  11.  Пам'ятник заробітчанам. Це не просто скульптура. В селі, де більшість населення живе заробітками по Україні та Європі, болюча тема. На дошці поруч написані 100 імен тих, хто загинув на чужині, намагаючись заробити грошей для сім'ї.
  12.  Вівчар. Знаходиться в центрі міста. Це – нагадування про те, як колочавські вівці в Празі зайняли перше місце в  1937 р.
  13.  Пам'ятник Воїнам, які загинули в мирний час. Три палиці, що об'єднуються в зірку нагорі. А поруч – імена 10 хлопців, які загинули під час служби в армії.
  14.  Роман Шухевич. Розміщений в Старому селі.

Це – тільки ті, які побачила я. Вона були на шляху і в центрі. Шукати решту не було сил від спеки.

Що ще особливого є в цьому селі? Щорічний «Фестиваль ріплянки». Ріпа – картопля. А ріплянка – місцева страва з картоплі.

Також тут постійно розробляють тури, екскурсії. Є готель і навіть власний тур-оператор.

То ж при бажанні тут досить зручно відпочивати: легко добратися, є на що подивитися і навколо також повно цікавинок. Але є і мінуси – сміття, яким завалені річка.

Категорія: Пізнаючи Україну. Подорожі | Додав: Margota (20.02.2017)
Переглядів: 412 | Теги: Пам'ятники, закарпаття, Музеї, Подорож | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar