Головна » Твори » Статті і роздуми » Статті на різні теми

Як зняти житло в Києві?

До того, як переїхала в Київ, мало що знала про те, як шукати та винаймати житло. Спецом навряд чи я стала, але багацько підводних каменів взнала. Тож – трохи про мій досвід винаймання житла в Києві та деякі поради.

Найперше, де жила, переїхавши в Київ, - це Позняки. Підселилась до знайомої в однокімнатну квартиру. На той час мені було все рівно, в якому районі жити (та я їх і не знала). До того ж умова підселення – лише на 1-2 місяці. Як з′ясувала потім, цей район вважається престижним і є досить дорогим. Чому так – досі не знаю. Для мене він неприємний і не зручний. До центру добиратися майже годину. Маршрутки ходять, але більшість – тільки на Харківський. І нема зелені. Лише один маленький скверик із зовсім молодими деревцями. А ще – запах, що частенько линув від смітника.

Незабаром з′явилась потреба переїжджати. І я вперше зіткнулась з пошуком житла в столиці. Почала з оголошень на стовпах. Ще одне вперше того часу – знайомство з такою професією як ріелтор. Переїхати треба було швидко (за тиждень). Тож особливо не роздивлялась і не перебирала. По іним районам не їздила. Що бабуся-ріелтор запропонувала, те і взяла. При цьому бачила я тільки саму кімнату і квартиру. Сусідів і господарів не бачила. Сусідів, правда, на кілька хвилин. Дарма. Але тоді я не знала, на що потрібно звертати увагу, як заключаються договори… Сусіди – сімейна пара, яка частенько гучно сварилась. Господарі (коли вернулись із дачі) виявилися алкоголіками з усіма витікаючими наслідками. Плюс два коти і вівчарка. Дуже люблю тварин. І самі ці тваринки приємні і милі. Та от собака в квартирі… Він величезний, запах псини весь час (його ніхто ніколи не купав), та ще й гавкіт… Тут я витримала недовго – місяця три-чотири. Після ночі криків, гавкоту, куріння, я не витримала і почала галопом шукати нове житло.

Тепер шукала через ОЛХ (тоді він був ще Сландо). Цього разу дивилась найперше на тих, з ким доведеться жити, обговорювала можливі нюанси (що можна, що – ні. Не пам′ятаю, скільки дивилась квартир. В пам′яті залишилась тільки одна.

Приїхала я її дивитися після роботи – втомлена і голодна. Господарка квартири показала мені кімнату, а потім запропонувала випити чаю та відпочити. Саме це мене і підкупило. Туди і переїхала. Тепер я жила на Дарниці. 10 хв до метро. Напроти красивий зелений парк. Поряд всі необхідні магазини. 15 хв до Дніпра і півгодини до центру. Більше року – з грудня 2013 по березень 2015 жила там.

Може, я і досі б там жила, якби не деякі сімейні обставини. Моїй господарці знадобилась вільна кімната. А так як квартира двокімнатна, то мені треба було з′їжджати. Не галопом, за місяць. Гадала, що часу досить, доки не почала дивитись на оголошення. А саме – на ціни. Під кінець 13 року зняти хорошу кімнату біля метро за 1500 не було складністю. На початку 15-ого за таку ціну можна було зняти хіба що сарай на окраїні Троєщини.

Мені якраз підказали, що можна шукати і не через ріелтора (групи на ФБ, ВК, ОЛХ від власників). Знайшла. Трохи дорожче, трохи далі від метро. Зате з хорошою сусідкою. Тільки от прожила я там аж цілих два тижні. А все через сусідню квартиру. Вони любителі дивитися телевізор на повній гучності. З восьмої ранку і до двох-трьох годин ночі. Виявилось, що стіни в цьому домі дуже тонкі. Чути навіть спокійну розмову в сусідній квартирі. Втриматись вдома було важко. Ні спати, ні щось робити, ні говорити… Через тиждень таких мук (і спроб поговорити з сусідами) було прийнято рішення знову  переїжджати. При чому це дістало і мою сусідку. Тільки вона поверталась в своє рідне місто, а я вирішила залишитись.

Наступне моє житло – Лук′янівка і всього за 2000. Досить зручно, але, коли господарці воняє будь-яка косметика, крім мила, жити дуже важко. Місяць. І знову переїзд.

Втомилась так від них. І від самого пошуку. Співбесіди так не виматують, як пошуки житла.

Тепер кімнати коштували стільки, скільки і нормальні кімнати. Тож винайняла квартиру. Вперше зустріла двох приємних ріелторів, які справді допомагали, розказували, показували, а не впарювали. Через одного з них я все ж зняла однокімнатну квартиру на Райдужному. Про цей масив я писала в своїй статті. Квартира зручна, тепла,в тихому районі. Приємна і розуміюча господарка.

Нашукавшись квартир, можу виділити кілька особливостей цього процесу і написати кілька рекомендацій.

Зараз існує три способи пошуку: через господарів (від власників), через ріелтора, через агентства. Агентства продають базу квартир. Але гарантій, що база не виявиться липою ніхто не надає. Краще не ризикувати. Через ріелтора. Тут є плюси і мінуси.

Плюси:

  • житло буде дешевше (їм краще здати за нижчу ціну і швидше) – так, зазвичай, у хороших ріелторів;
  • заключається договір.

Мінуси:

  • потрібно платити половину вартості житла;
  • недобросовісний ріелтор витратить ваш час, гроші та нерви і не дасть того, що ви шукаєте;
  • договір може складатися абияк.

Від власників часто дорожче, умови гірші, жодного захисту у вигляді договору. Плюси – економія на платі ріелтору.

Рекомендації:

  1. Краще вести пошук через всі можливі варіанти: ОЛХ, соц. мережі, знайомі.
  2. При першій розмові – розпитати про всі важливі для вас умови: квадратура, поверх, ліфт, техніка, меблі, точна адреса… А також – розказати про себе. Адже безробітних, з дітьми, з тваринами брати не хочуть. Тож навіщо витрачати час, їхати кудись, щоб потім вас виставили?
  3. Перегляд квартири. Потрібно обдивитися ВСЕ: вікна, меблі, техніка, сантехніка, стіни, двері, балкон… А ще – куди виходять вікна (школа, дорога, двір, сторона горизонту). Це може значити шум чи тишу, спеку влітку або мороз взимку.
  4. Розмова з власником квартири. Обов′язково тільки з ним. І питати все, що для вас особисто важливо. Загально: точна ціна (краще перепитати), комунальні (залежать від кількості приписаних осіб), що можна, що – ні (раптом вас викинуть з квартири за гостя, який заночував), умови проплат і виплат.
  5. Вивчити документи на житло. Не приписку в паспорті, а купівлі/продажу, власність і подібні.
  6. Договір краще заключати, неважливо з ріелтором чи без нього ви зняли житло. Там прописуються всі основні моменти. Кому захочеться, щоб ціна через два місяці піднялась? Або не повернули залогової суми? Договір в двох екземплярах із зазначенням паспортних даних. Ключі – відразу, як тільки віддали гроші.

І останнє – вірте своїй інтуїції. Не подобається ріелтор чи господар квартири – шукайте інше житло.

Приємного і швидкого вам пошуку!

Категорія: Статті на різні теми | Додав: Margota (21.11.2015)
Переглядів: 1336 | Коментарі: 8 | Теги: пошук житла, зняти житло, рекомендації, Київ, зняти квартиру, ДОГОВІР | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 8
avatar
1
Доброї ночі, а у вам ще збереглися контакти хороших ріелторів? Можете їх надати будь ласка?
avatar
0
2
Написала вам.
avatar
3
Якщо Вам не важко, дайте і меня контакти хорошого ріелтора, будь-ласочка)
avatar
0
4
Написала.
avatar
5
Вишліть будь-ласка контакти ріелтора. Буду дуже вдячна!
avatar
0
6
Написала.
avatar
7
Спасибо за статью! Тоже впервые столкнулась с поиском жилья. Просшу поделиться контактами ваших риэлторов))
avatar
0
8
Написала.
avatar