Головна » Твори » Статті і роздуми » Статті на різні теми

Улюблені місця Києва

Зараз дуже популярно писати всілякі рейтинги, списки, топи. Зазвичай, вони не відрізняються оригінальністю і новизною. Та це така справа…

Київ – одне з моїх улюблений міст. І, звичайно, в ньому є багато красивих і цікавих місць. Тож ось мій список. Не таємних, не найкрасивіших, не найпопулярніших. Просто – моїх улюблених місць нашої столиці.

Що мене приваблює в них? В першу чергу – краса. А ще – що можна побути на самоті, навіть якщо поряд є люди.

Нумерація місць ніяк не пов′язана з їхніми характеристиками.

Отже…

1. Свято-Михайлівський Золотоверхий чоловічий монастир. 

 

Тут завжди тихо і спокійно. Хоч і знаходиться в самому центрі міста, але там не чути шуму машин, немає біганини, криків і висків. Прогулятися в невеличкому садку приємного в будь-яку пору року: навесні все квітне – вишні і яблуні; влітку починають достигати фрукти і ягоди - шовковиця, черешні, а ще – пахнуть липи; восени – краса різнобарвного листя; взимку ж коли все покрито снігом – ніби в зачарованому лісі опиняєшся. Крім того, тут з самої весни до пізньої осені квітнуть троянди. Що ще? Ввічливі люди, які завжди готові допомогти і відповісти на твоє питання, але при цьому не нав′язуються. Можна просто походити, посидіти, попросити напитися води, постояти в храмі, молячись чи думаючи. Після відвідування монастиря у мене завжди на душі стає легше і спокійніше. При цьому не має значення – заходила я в сам храм чи тільки походила по території.

Де знаходиться: вул. Трьохсвятительска, 8.

Як добратися: я ходила двома шляхами. Перший – від ст. м. Майдан Незалежності вверх по Трьохсвятительскій. Мінус цього шляху – крутий підйом. Другий – від ст. м. Золоті Ворота по Володимирській через Софіївську площу.

2. Вулиця Прорізна. 

 

Досить коротка вуличка, що поєднує дві станції метро. Найцікавіше знаходиться на початку і в кінці вулиці. Невеличкий скверик, де можна посидіти на лавочці, погодувати голубів, помилуватися квітами, подумати. Або почитати вірші Махтумкулі – туркменського поета, чий пам′ятник знаходиться в сквері. Хоч це і центр міста, та й вулиця досить жвава, в скверику затишно і спокійно. А ще – зовсім поруч є лавочки-чашки. Хочете відчути себе кавою або чаєм? На перехресті Прорізної і Володимирської стоїть дуже красивий будинок. Він був побудований на самому початку ХІХ століття. Замовник, доки йшло будівництво, обанкротився. Тому ще на початку свого існування будинок встиг змінити свого власника. Спочатку тут було кафе «Маркіз». Хто читав «Білу гвардію» Булгакова? Саме це кафе там згадується. За Радянских часів в цьому будинку розміщувався ресторан «Лейпциг». Зараз там нема нічого, крім красивого фасаду. Років два (а то й більше) будинок ремонтують. В 2012 році був проданий новому власнику. Та, коли відкриється і що там буде, - невідомо.

Де знаходиться: між станціями метро Хрещатик і Золоті Ворота.

3. Сквер Гейдара Алієва.

    

Цей сквер з′явився в Києві не так давно: навесні 2013 року він був подарований киянам азербайджанцями у зв′язку з 90-літтям лідера Азербайджану Гейдара Алієва. Хто він? Політик. Яким він був, що зробив – не знаю. Ніколи не цікавилась. Для мене важливіше, що є сам сквер. Частинка Сходу в серці Києва. Про цей сквер мало хто знає. Хоча – він невеличкий і розташований не на видноті. Що там? Величезний килим-водоспад. Різноманітні східні кущі і дерева, посаджені терасами: навесні тут квітнуть магнолії та азалії, а восени – красуються білим та рожевим гортензії, достигають плоди слив та айви, червоніють листям клени. Зручні сходи на тераси з лавками. Завжди чисто, доглянуті газони і клумби. А ввечері загоряються ліхтарі – і в самому сквері, і під водою водоспаду. Романтично. Єдиний мінус – шумна дорога поряд. Але ж ніхто не заважає сісти на лавку, спиною до дороги, милуватись каскадами рослин і слухати улюблену музику в навушниках…

Де знаходиться: вул. Глибочицька, 24.

Як добратися: від ст. м. Лук′янівська по вулиці Артема до першого повороту справа (якраз навпроти кінотеатру Київська Русь). Далі – вниз по Глибочцькій.

4. Парк КПІ.

 

Парк досить великий красивий і порівняно чистий. В ньому повно листяних дерев, від чого восени парк стає ще кращим. Взимку там можна кататися на санках та лижах завдяки наявності спусків і підйомів. Навесні та влітку – прохолодно і зелено. А ще – там багацько білок, які майже всі ручні. Вони звиклі, що їх підгодовують. До білок в гості прилітають горобці, ворони та голуби. Що ще? Дивовижний корпус КПІ. В парку спокійно і тихо – майже не чути шуму машин з проспекту Перемоги. Зазвичай там гуляють парочки або мами з немовлятами. Коли потрібно щось обдумати, краще відправлятися в цей парк – простору для ходьби та думок вдосталь. Крім того, дуже мала ймовірність, що хтось порушить ваші роздуми.

Де знаходиться: між станціями метро ПТІ і Шулявська.

Як добратися: я гуляла від Шулявської. Тож – вийти з метро, спуститися на базарчик, пройти по підземному переходу до проспекту Перемоги (непарна нумерація будинків) і йти в сторону зменшення номерів. Якщо від ст. м. ПТІ, то парк починається відразу справа, щойно вийти з метро.

5. Парк Пуща-Водиця.

 

Чи-то парк, чи-то ліс… До річки – ніби звичайний парк, тільки трохи занедбаний, - з полянами для пікніків та ігор, листяними деревами, впадинами та статуями. Далі – річка, на якій живуть качки, в якій водиться риба. А ще – на ній розташований пляж. Два береги річки об′єднує дерев′яний міст. Коли стояти на мосту і дивитися на річку (неважливо, в яку саме сторону), то здається, що лісові пейзажі для картин художники брали саме тут. Далі ж, на другому березі, починається ліс, царство сосен. Там вже не має асфальтованих доріжок, клумб і вирівняних полян. Зате є красиві пагорби з соснами, зайці (чи кролики), білки, вужі і їжаки. Це їхній світ. І вони не дуже бояться людей. Парк у Пущі-Водиці зачаровує. Тиша, самотність (особливо на другому березі річки). Там тільки природні шуми – вітер, вода, перегуки тварин та пташок. Часом здавалося, що в такому місці можуть жити ельфи та лісовики.

Де знаходиться: Пуща-Водиця, вулиця Червонофлотська.

Як добратися: найзручніше – від ст. м. Нивки 719 маршруткою. Зупинка так і називається – парк Пуща-Водиця.

6. Дніпро.

 

Мені подобається бувати на березі Дніпра. На якому саме березі? Де мало людей і чисто. Тому – тут ви не знайдете опису жодного пляжу Києва. Краще розповім вам по береги на Гідропарку. Невеличкі, сховані за деревами вглибині Долобецького острова. Або навпаки – прогулятися по Венеціаському острову. Але подалі від пляжів, кафе та магазинів (якщо хочете побути в тиші і самоті). Там також красиві зелені береги, інколи з піском. Тоненькі стежки і чарівні поляни. Прогулятись, щоб подумати? Ні! Тут не вийде. На кожному кроці – щось нове і прекрасне. Навіть якщо це просто квітка в траві. Враження насичують душу, переповнюючи радістю, ентузіазмом. Бродіння по Долобецькому і Венеціанському островам подарують натхнення, нові ідеї і – відпочинок.

Подібні береги є і на Трухановому острові. Але тут – шукайте вже самі :-)

Де знаходиться: ст. м. Гідропарк.

Як добратися: якщо на Долобецький острів – перейти Венеціанський міст.

7. Радужний масив.

 

В часності – озеро Райдужне і навколишня територія. Доки сюди не переселилась, бувала рідко. Але тепер вважаю, що це найкращий район в Києві. Маршрутки – майже в будь-яку частину міста. Спокійно і по-домашньому затишно. Якась сімейна атмосфера панує в цьому житловому масиві. А ще – тут прекрасне чисте озеро. Чисте – бо на його берегах і в самій воді рідко можна побачити сміття. Є пляжі, невеличкий парк. Будинки майже біля самої води. В одному з них – живуть декоративні голуби. В іншому – забор обплетений кислим виноградом. В парку зазвичай всі лавки зайняті (особливо ввечері і на вихідних), багато людей. На пляжі – те саме. Але, якщо піти далі, за мостом, пляжем, на тоненьку стеку між водою і будинками – от там тихо. І красиво. А ще – звідси до Дніпра рукою подати. Поряд з будинками – невеличкий симпатичний бульвар. Там всю ніч горять ліхтарі. Що ще? Мабуть, найкрасивіші заходи сонця в Києві.

Де знаходиться: Лівий берег, Воскресенка, вул. Райдужна, початок проспекту Ватутіна.

Як добратися: найшвидше і найзручніше – від ст. м. Лівобережна на 70-му автобусі або 578 маршрутці. Але можна добратися з Лісової, Дарниці, Петровки, Лук′янівки, Виноградаря, Борщагівки… Легше назвати, звідки найскладніше добиратися – Харківський і Голосіївський райони.

8. Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка.

 

В Києві є два ботанічні сади. Мені до душі більше припав цей. Чому? Мабуть, тому, що він більший. А ще – багато чого подивитись можна. Тут легше знайти тишу, легше побути в самоті. І, куди не глянь, всюди прекрасний краєвид. Вперше я потрапила в цей бот. сад, навчаюсь в університеті. Тоді ми довго шукали вхід, але чомусь ніхто не міг нам його вказати. Зате вказували на «дірки». Все, що є в цьому саду, мене зачаровує. При чому неважливо, яка це пора року. Так, навесні все квітне, зеленіє. Та влітку і восени також є на що подивитись. А засніжені дерева взимку – неначе королівство самої Зими. Сходи, прикрашені клумбами з квітами, банани, що ростуть просто на вулиці, фонтан і підстрижені кущі, сад бузку, плантація магнолій, буковий ліс, різноманітні каштани, прекрасний вид на Дніпро… І два монастирі: Свято-Троїцький і Видубицький. Раніше вхід був за смішну ціна – 10-15 грн. Тепер, як  все виросло в два рази – 30 грн. «Дірки» позалатували і постійно слідкують за появою нових. Але в цьому є і плюс – за садом справді доглядають. Рослини здорові, земля чиста.

Де знаходиться: вул. Тимірязєвська, 1.

Як добратися: я ходила пішки від ст. м. Видубичі вверх по Тимірязєвський. Мінус – крутуватий підйом. Плюс – можна надивитись на різні посольства. Можна ще добратися від ст. м. Дружби народів по Бастіонній. Від Печерської та Палацу Спорту ходять тролейбуси та автобуси.

Категорія: Статті на різні теми | Додав: Margota (17.09.2015)
Переглядів: 687 | Теги: Дніпро, список, Київ, красиві місця | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar