Головна » Твори » Вірші » Нариси почуттів

Високі сірі будинки

Високі сірі будинки

Кружляють у мареві днів;

Замерзла мокра вулиця

Спить під вереск шин.

І наплювати людям,

Що десь горить душа:

Їм треба посміятись –

Вона ж нехай рида.

Летить червона річка

(Палають ліхтарі).

І бачила багато

Сліз, крові і… краси.

Чудове гарне місто,

Але душа пуста.

Сюди я так стремилась.

І, може, не дарма,

Та хочеться тепла,

Але його нема.

Категорія: Нариси почуттів | Додав: Margota (28.11.2015)
Переглядів: 401 | Теги: Сірий, тепло, сподівання, сльози, кров, місто | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar