Головна » Твори » Казки » Короткі казки

Чорна скеля

В одному селі жила дівчина Ейлін. В неї було багато друзів. Та ще більше женихів. До дівчини сватались і односельці, і торговці, і навіть барон, який жив неподалік. Але вона всім відповідала „Ні”, бо чекала принца чи хоча б герцога. 
Серед її чисельних друзів був юнак Андрій. Він кохав Ейлін, та знав – якщо скаже їй про це, то їхній дружбі кінець. Тому він мовчав. І так тривало дні, місяці, роки. 
Одного разу Ейлін захворіла. Дівчина танула на очах. Андрій дуже переживав, а її батьки не знали, що робити. Вони приводили до неї різних знахарів і лікарів, але ті навіть не могли назвати хворобу. А Ейлін все гіршало. Останньою надією батьків був чарівник. Щойно він побачив дівчину, сказав: 
- За нею прийшла смерть. Ніхто їй нічим не допоможе. 
- Невже нічого не можна зробити? – здивувався Андрій. 
- Вилікувати її не можна. Єдине, що врятує її – це Чорна скеля. Ця скеля виконає будь-яке бажання, та за це вона перетворює людей в камінь – вони стають її частиною. Тільки наврядчи хтось захоче це зробити. 
Андрій думав цілу ніч. А вранці пішов до чарівника: 
- Скажіть мені, де Чорна скеля. Я повинен її знайти. 
- Навіщо? Вона ж уб’є тебе. 
- Я хочу врятувати Ейлін. Не зможу жити без неї. То де Чорна скеля? 
- Я не знаю. Ті, хто знаходили її, - назад не верталися. Єдине, що я знаю, - скеля сама приводить до себе тих, хто її шукає. Чим сильніше людина хоче знайти її, тим скоріше знаходить. Спускайся вниз річкою – кудись припливеш. 
Від чарівника Андрій пішов до рибака і купив старий дерев’яний човен. Потім поплив за течією. Йому дуже хотілося знайти скелю. Тому до берега його човен приставав дуже рідко. Чорна скеля все сильніше тягнула Андрія до себе. І через кілька днів човен сам пристав до берега. 
Хлопець вийшов на берег і роздивився. Всюди – зелений луг, а прямо перед ним височіла Чорна скеля. До неї залишалось кілька кілометрів. Та Андрій, зробивши три кроки, вже був біля неї. Під Чорною скелею стояло п’ять статуй. Колись вони були людьми із різних країн і часів. Хлопець доторкнувся до скелі – вона була холодна, як лід, - і загадав бажання: 
- Я хочу, щоб Ейлін стала здоровою. 
Щойно він промовив ці слова, як із його серця вирвався промінь і полетів через ліси і поля до Ейлін. Всю свою життєву силу Андрій віддав коханій. І став холодною частиною Чорної скелі. 
В той час Ейлін стало краще і незабаром вона зовсім видужала. І відразу ж спитала про Андрія. Та ніхто не знав, де він. Минуло кілька місяців і дівчина все більше розуміла, як їй потрібен Андрій. 
Одного разу вона підслухала розмову батьків. Ейлін дізналася, що хлопець віддав своє життя, щоб врятувати її. 
Всю ніч розмірковувала про почуте. І раптом зрозуміла – без Андрія вона не може жити і хоче повернути його. 
Як тільки зійшло сонце дівчина, залишивши записку, пішла з дому шукати Чорну скелю. Ейлін пішла вниз річкою і невдовзі відчула, що її ноги йдуть самі собою, що її тягне вперед якась сила. Йти їй довелося довго, та втоми не відчувала. Тільки через тиждень дівчина побачила Чорну скелю. Так, як і Андрій, останні кілометри пройшла за три кроки. 
Серед зкам’янілих фігур Ейлін впізнала Андрія. Дівчина почала думати, як його оживити. Та незабаром вона поклала руку на скелю і промовила: 
- Я хочу, щоб, загадавши друге бажання не зкам’яніла. 
Ейлін не стала каменем, адже за своїм бажанням мала ще загадати одне. Потім вона знову сказала: 
- Я хочу, щоб Андрій ожив. 
Щойно вона промовила ці слова, Чорна скеля з величезним тріском розкололася на шість частин. А Андрій зі статуї поступово перетворювався в живу людину. Чорна скеля втратила свою силу. 
Додому Ейлін і Андрій повернулися разом і більша не розлучалися. 

Категорія: Короткі казки | Додав: Margota (14.12.2015)
Переглядів: 580 | Теги: Бажання, кохання, виконання бажань | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar